Я побачив цю книжку у добірці творів в жанрі магічного реалізму і це остаточно переконало прочитати її. Я знав, що “Тінь” – перший роман популярного циклу. Але що від нього очікувати – не здогадувався.
Дія починається у Барселоні, як раз після закінчення Другої світової. Хлопець Даніель, головний герой, дізнається від свого батька про таємничий Цвинтар книжок – фактично, величезну заховану в місті бібліотеку, де зберігаються забуті твори. Там Даніелю дозволяють вибрати один том, щоб символічно стати його охоронцем. У руки хлопчика потрапляє “Тінь вітру” маловідомого автора Хуліана Каракеса.
Книжка виявляється настільки захопливою, що Даніель вирішує дізнатися всі можливі подробиці про її автора. Це рішення докорінно змінює життя хлопця. Адже з’ясовується, що історія створення роману щільно обплутана різними таємницями. Даніель починає розбирати їх шар за шаром, непомітно для себе повторюючи, проживаючи у певних деталях біографію самого Хуліана Каракеса.
“Тінь вітру” смачно написана. Це безперечний факт. Я не знаю іспанської, але жодного разу не виникало відчуття, що український переклад заважає стилю Карлоса Руїса Сафона. У нього цікаві детальні персонажі, текучі діалоги, а Барселона постає місцем безлічі тайн.
Щодо обіцяного магічного реалізму – його тут, будемо чесними, немає. Лише на початку сюжету здається, що ось-ось відбудеться дещо дійсно містичне. Згодом розумієш: “Тінь вітру” – це абсолютно життєва історія, але з сильною детективною інтригою і величезною кількістю неймовірних збігів обставин.
А ще “Тінь вітру” відчайдушно мелодраматична. Місцями – буквально на рівні латиноамериканського мила. Книга навіть регулярно проговорює вже знайому інформацію, як серіал повторює сам себе після рекламної паузи. І відкладає фінал, коли все, в принципі, вже з’ясовано. Це втомлює. “Тінь вітру” – гарний роман, який, на мою думку, був б значно кращим без подібних перебільшень.
Cray Days 